- крайнощі
- —————————————————————————————кра́йнощімножинний іменник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
крайнощі — ів, мн. 1) Надмірність у якійсь дії, діяльності, у вчинках, а також найвищий ступінь вияву певних поглядів, переконань тощо. Вдаватися до крайнощів. Впадати в крайнощі. 2) перен. Те саме, що крайність 2) … Український тлумачний словник
крайність — ності, ж. 1) Те саме, що крайнощі 1); надмірність. Крайність заходів. 2) перен. Про що небудь зовсім не схоже на все інше, протилежне іншому. 3) розм. Дуже велика потреба, крайня необхідність … Український тлумачний словник
утрирувати — ую, уєш, недок. і док., перех. і неперех. Занадто перебільшувати; спотворювати, доводячи до крайнощів … Український тлумачний словник
надмірність — (те, що перевищує звичайний ступінь, норму чого н.); гіпертрофія книжн. (надмірність у розвитку, надлишок яких н. властивостей, якостей); надужиття (уживання чого н. понад міру); крайнощі мн., крайність (те, що становить граничний ступінь чого… … Словник синонімів української мови
непостійний — I (який часто змінює свої звички, погляди, настрій тощо), несталий; неврівноважений, нерівний (який не має душевної рівноваги, удається до крайнощів) Пор. нестійкий 2) II ▶ див. випадковий 1), легковажний 1), мінливий … Словник синонімів української мови
перебільшувати — перебільшити 1) (уявляти / зображувати що н. більшим, ніж насправді), гіперболізувати, роздувати, роздути, роздмухувати, роздмухати, роздмухнути; утрирувати (занадто перебільшувати; спотворювати, доводячи до крайнощів) Пор. переборщити 2)… … Словник синонімів української мови